Правда про голод, якою б вона не була страхітливою, потрібна не лише тим, хто пережив його, а й молодому поколінню. Навіть через такий довгий час важко ступати болючими стежками пам’яті про небачений у світі голодомор, який стався на благословенній землі нашого квітучого краю. Досі не віриться, що в Україні, житниці всієї тодішньої радянської імперії, раптово зник хліб, і люди залишилися без зернини. Смерть чигала на шляхах, на полі, по хатах. Її кістлява рука вдень і вночі не випускала своєї кривавої коси. У світі не зафіксовано голодомору, подібного до того, який випав на долю наших дідів і бабусь. Матері – без надії, діти – без майбутнього…
У бібліотеці ліцею була організована книжкова виставка «Голодний рік – голодній вік…», яку відвідали здобувачі освіти ліцею та їхні наставники.
З учнями 11 класу було проведено урок-пам’ять «Не гаснуть свічки у людських долонях…», який підготували бібліотекар ліцею Кохановська В.В. та класний керівник Фещук Є.І.. Старшокласники озвучили підготовлену ними інформацію про трагічні сторінки українського народу під час голодоморів, читали вірші з даної тематики, переглянули презентацію, з якої дізнались про причини і наслідки спланованого геноциду проти українців тоталітарним комуністичним режимом, хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв голодоморів.
Метою проведення таких заходів є поширення інформації серед учнів про події трьох голодоморів ХХ століття. Правда про голодомор тривалий час замовчувалась, тому сьогодні, коли ми можемо вільно говорити, нашим обов’язком є донести до учнів інформацію про той трагічний та гіркий час для України та її народу.
